вівторок, 20 серпня 2024 р.


Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році

Лист МОН № 1.1/15776 від 30.08.24 року



Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальнихпредметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024навчальному році

Лист МОН № 1/13749-23 від 12.09.23 року




Психолохічні аспекти організації освітнього процесув умовах воєнного/післявоєнного стану 

https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/87596/


МЕТОЛИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 



пʼятниця, 7 травня 2021 р.

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

 



Оприлюднено наказ МОН від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Типова освітня програма розроблена з метою реалізації Державного стандарту базової середньої освітиДокумент створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах із 2022 року.

Згідно з програмою, питання навчального навантаження учнів  5–9 класів закладів загальної середньої освіти регулюється Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України 25.09.2020 № 2205 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394) і Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.

Санітарним регламентом встановлено допустиму сумарну кількість годин (навчальних занять) тижневого навантаження учнів. При 5-денному навчальному тижні кількість годин становить: для учнів 5-го класу – 28, 6-го класу – 31, 7-го класу – 32, 8-го класу – 33, 9-го класу – 33 години на тиждень. 

Таке тижневе навантаження учнів було встановлено ще у 2001 році Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63.

Базовим навчальним планом базової середньої освіти Державного стандарту (додаток 23) визначено гранично допустиме річне навчальне навантаження учнів: для 5-6 класів – 2 065 годин, 7-9 класів – 3 430 годин (разом – 5 495 годин). 

Також базовим навчальним планом визначено кількість додаткових годин для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять, що для рівня базової середньої освіти становить 227,5 годин.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів, визначене типовою освітньою програмою, відповідає базовому навчальному плану Державного стандарту, а саме:

  • 5-6 класи – 28(5 клас) +31(6 клас) = 59 годин на тиждень, що становить 2065 годин (59 год. х35 навчальних тижнів= 2065); 
  • 7-9 класи – 32(7 клас)+33(8 клас)+33(9 клас) = 98 годин на тиждень, що становить 3430 годин  (98х35 навчальних тижнів= 3430);
  • 5-9 класи (разом) – 59+98 = 157 годин на тиждень, що становить 5495 годин.

Порівняно з чинними навчальними планами типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 20 квітня 2018 р. № 405, навчальне навантаження на тиждень не змінилося.

Кількість додаткових годин, визначених типовою освітньою програмою, також відповідає базовому навчальному плану Державного стандарту, а саме: для 5-го класу – 2 години на тиждень, для 6-го класу – 2 години на тиждень, для 7-го класу – 1 година на тиждень, для 8-го класу – 1 година на тиждень, для 9-го класу – 0,5 годин на тиждень, що разом становить 6,5 годин на тиждень або 227,5 години на рік.

Кількість уроків з фізичної культури (не менше трьох разів на тиждень  для кожного класу) встановлена Законом України «Про фізичну культуру і спорт» (частина четверта статті 26).

Згідно з Базовим навчальним планом Державного стандарту (додаток 23)  години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Аналогічні норми були визначені також базовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня Державних стандартів 2004 і 2011 років (Державний стандарт  базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24; Державний стандарт  базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392).

Також хочемо зазначити, що згідно з типовим навчальним планом типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти реалізація  соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі здійснюється через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» (5-9 класи) і предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» (8-9 класи).

Окрім того, типовим навчальним планом передбачена можливість вивчення учнями 5-6 класів у межах соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі одного з предметів: «Етика», «Культура добросусідства» або іншого курсу морального спрямування.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», заклад освіти визначає перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів) для реалізації кожної освітньої галузі, що відображається в навчальному плані освітньої програми закладу освіти.

Саме заклад освіти з урахуванням освітніх потреб учнів ухвалює рішення щодо включення до освітньої програми одного з предметів: «Етика», «Культура добросусідства», інший курс морального спрямування або вивчення відповідних питань в межах інтегрованого курсу  «Здоров’я,  безпека та добробут».

Нагадаємо, Сергій Шкарлет розповів про опитування учасників освітнього процесу щодо організації дистанційної форми навчання.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

 



Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Інформаційні матеріали до Дня Незалежності України і Дня Державного Прапора України

Методичні рекомендації "Організація дистанційного навчання в школі"

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з іноземних мов

Методично-інформаційний посібник «Критерії формування спроможної освітньої мережі в ОТГ»

Методичні рекомендації до відзначення 140-річчя від дня народження Симона Петлюри 

Лист щодо відзначення 140-річчя від дня народження Симона Петлюри 

Інформаційно-довідкові матеріали щодо хронології подій 2014–2019 років, які відбувалися в Автономній Республіці Крим та під час проведення антитерористичної операції /операції Об’єднаних сил на Сході України 

Лист щодо хронології подій 2014-2019 років 

Лист щодо використання фільму "Скарби української державності" 

Лист щодо проведення ексурсій до Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" 

Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України

Інформаційні матеріали щодо висвітлення питань створення Православної церкви України 

Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в закладах загальної середньої освіти до Дня початку кримського спротиву 

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році

Лист  Про скасування листа МОН від 28.01.2014 № 1/9-74 «Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ про затвердження інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

Методичні рекомендації для вчителів-учасників всеукраїнського експерименту за темою "Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту постакової загальної середньої освіти" щодо викадання навчальних предметів у 2 класі закладах освіти у 2018/2019 навчальному році

Методичні рекомендації до опанування теми про розвиток освіти і науки під час Української революції 1917–1921 років 

Рекомендації до відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня) 

Рекомендації до 100-річчя Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки 

Інформаційні матеріали щодо Дня кримськотатарського прапора

вівторок, 27 квітня 2021 р.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА


https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Все для вчителя НУШ

Нова українська школа

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт «Нова українська школа» у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (18.12.2006).

  • вільне володіння державною мовою;

  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

  • математична компетентність;

  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

  • інноваційність;

  • екологічна компетентність;

  • інформаційно-комунікаційна компетентність;

  • навчання впродовж життя;

  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

  • культурна компетентність;

  • підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти –  а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть рука об руку.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

Веб ресурс – http://nus.org.ua

Календар реформи

ТИПОВІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 2-11 КЛАСІВ

 

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/tipovi-osvitni-programi-dlya-2-11-klasiv


вівторок, 1 грудня 2020 р.

СХЕМИ-ШАБЛОНИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

 

Заступнику директора з НВР



СХЕМИ-ШАБЛОНИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ




Найхарактерніші недоліки уроку
Моніторинг рівня професійної компетентності
Кейс бланків самоосвіти та саморозвитку
Цікава робота з учителями
Методичний кабінет
Аналіз уроку з фізичної культури

Аналіз виховного заходу

Відвідуємо урок образотворчого мистецтва
Відвідуємо урок англійської мови
Аналізуємо контрольну роботу


Робота з молодими учителями
Діагностика у внутрішкільному контролі
Ділова документація

Відвідуємо урок української мови та літератури

Методики аналізу уроків

Векторний аналіз уроку
Концепції аналізу уроку
Аналіз уроку відповіно до поставленої мети
Аспектний аналіз уроку
Психологічний аналіз уроку
Соціологічний аналіз уроку
Комплексний аналіз уроку
Самоаналіз уроку
Схема аналізу уроку англійської мови
Схема аналізу уроку математики
Схема аналізу уроку хімії
Схема аналізу уроку біології