Методична робота в школіі
План.
1.Зміст, завдання та роль методичної роботи в школі.
2. Функції методичної роботи в школі
3. Напрями методичної роботи.
4. Форми методичної роботи в школі.
Рекомендована література:
1. Закон України «Про освіту» //Освіта. – 1996. – 25 квітня.
2. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. – К., 1993.
3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка . – К.: Знання – Прес, 2003.
4. Мартиненко С.М., Хоружа Л.Л. Лекції із загальної педагогіки: Навч. посібн. – 5-е видання – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка , 2008.
1. Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.
Методична робота – це робота, яка сприяє поліпшенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школах, спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Зміст методичної роботи: - поглиблення філософсько-педагогічних знань, які спрямовані на відродження і розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії і методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмету і методики його викладання з урахуванням вимог Закону “Про мови” в Україні; - вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи.
Збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури.
Вивчення теоріїі досягнень науки з- питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами. Глибоке вивчення і практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позицій формування національної школи; - освоєння методики викладання додаткових предметів.
Випереджаючий розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів; - освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки; - систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації по змісту і методиці навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів; - впровадження досягнень етнопедагогіки, психології і окремих методик та впровадження в діяльність педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.
Завдання методичної роботи: підвищення наукового рівня вчителя: підготовка вчителя до засвоєння ним змісту нових програм і технологій їх реалізації; постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання; вивчення і втілення у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче використання перевірених рекомендацій: збагачення новими, прогресивними і досконалими методами і засобами навчання; постійне вдосконалення навичок самостійної роботи вчителя, надання йому кваліфікаційної допомоги як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результативності його педагогічної праці.
2. Функції методичної роботи в школі:
А) функція планування – важливий підготовчий етап методичної роботи, яка полягає у визначенні системи заходів, що забезпечать досягнення найкращих результатів;
Б) організаційна функція проявляється в діяльності, пов’язаній з удосконаленням структури методичної роботи, змісту діяльності різних її складових;
В) діагностична функція – вимагає регулярного вивчення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи;
Г) прогностична функція вимагає визначення знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому;
Д) моделююча функція полягає у розробці принципово нових положень навчальновиховної роботи в школі, у формуванні та впровадженні моделей передового досвіду, їх експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження;
Е) відновлювальна функція передбачає відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення педагогічного навчального закладу;
Є) корегуючи функція спрямована на виправлення в діяльності педагогів недоліків, пов’язаних з використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам сучасності;
Ж) пропагандистська функція спрямована на інформування педагогів, їх агітацію щодо впровадження у практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду;
З) контрольно-інформаційна функція полягає в утворенні і підтримці стабільного зворотнього зв’язку, в оцінці відповідності наслідків методичної роботи плановим завданням та нормативним вимогам.
3. Методична робота в сучасній школі передбачає такі напрями:
1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;
2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;
3) освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
4) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедаго-гіки;
5) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;
6) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій,
4. Основні форми методичної роботи в школі
Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах.
Індивідуальна форма Ця форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).
Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Його мета — набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки.
Керівник закладу освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні навчальновиховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.
Колективні форми: 1. Відкриті уроки — одна з колективних форм методичної роботи, їх мета — підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою.
2. Взаємовідвідування вчителями уроків — має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.
3. Предметні методичні об'єднання вчителів або предметні комісії — центр методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін. Вони створюються у великих школах, де один предмет викладають кілька вчителів.
Існують також методичні об'єднання вчителів початкових класів та об'єднання класних керівників і вихователів.
Методичні об'єднання можуть заслуховувати й обговорювати доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нову фахову літературу, організовувати взаємовідвідування уроків, проведення і обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання.
План роботи методичного об'єднання складають на навчальний рік.
На першому організаційному засіданні обирають голову і секретаря терміном на один рік, обговорюють проект плану роботи і доповнюють його, обмінюються досвідом з питань підготовки до нового навчального року. Бажано, щоб на кожному з чотирьох засідань методичного об'єднання було проведено відкриті уроки різних типів із складних тем програми досвідченими учителями. Одну із запланованих для обговорення доповідей варто присвятити темі відкритого уроку.
4. У системі шкільних і міжшкільних предметних методичних об'єднань можуть створюватися творчі (проблемні) групи у складі 8—10 добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.).
5. Методичні кабінети — створюють у великих основних і середніх школах для надання вчителям і вихователям методичної допомоги. Вони знайомлять учителів з досягненнями педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. В методичних кабінетах збирають кращі зразки тематичних та поурочних планів, методичні розробки класних годин, розробки складних тем навчальних програм, зразки художньої й технічної творчості учнів, саморобні прилади, матеріали з узагальнення досвіду навчально-виховної роботи кращих педагогів та ін.
6. Одним із шляхів підвищення методичного рівня вчителів є залучення їх до розробки актуальної для педагогіки і школи проблеми. Наукову проблему обирають з таким розрахунком, щоб до її розробки можна було залучити всіх педагогів школи.
7. Семінар-практикум — продуктивна форма методичної роботи. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінарупрактикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.
8. Педагогічні читання — сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.
9. Учителі школи впродовж певного періоду працюють над окремими темами проблеми і на шкільних педагогічних читаннях доповідають про результати свого дослідження. Районні педагогічні читання організовують на базі кращих доповідей, відібраних на шкільних педагогічних читаннях.
10. Науково-практична конференція (районна, обласна чи республіканська) — ефективна форма методичної роботи. З темою конференції педагогічну громадськість ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи у кращих школах.
11. Діяльність шкіл передового досвіду — спрямована на вивчення та поширення передового педагогічного досвіду. Такі школи безпосередньо демонструють зразки навчально-виховної роботи відвідувачам, організовують розповіді керівників або кращих учителів про систему своєї роботи, забезпечують відвідування та обговорення уроків або виховних заходів зі слухачами, оформляють спеціальні буклети з описом передового досвіду та ін.
12. Практичні заняття — відвідування уроків керівників шкіл, аналіз цих уроків з метою вивчення їх системи роботи, відвідування уроків молодих учителів директором школи, взаємовідвідування уроків учителями, консультації керівників школи, ознайомлення з творчою лабораторією керівника школи.
13. До форм теоретичних занять у школі передового досвіду відносять спільне вивчення програм, підручників, методичних посібників, психолого-педагогічних вимог до уроків, дидактичних принципів і шляхів їх реалізації; систематичне інформування слухачів школи про новини науково-методичної і психологопедагогічної літератури; вивчення актуальних питань педагогіки і методики навчання та ін.
14. Опорні школи — важлива ланка методичної роботи. Вони мають належну навчально-матеріальну базу, творчий педагогічний колектив і відповідні результати в навчально-виховній роботі. На базі опорної школи проводять індивідуальні та групові консультації, стажування, науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикуми тощо.
15. Експериментальний педагогічний майданчик. Відповідно до «Положення про експериментальний педагогічний майданчик» (1993) такі майданчики створюють для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту, впровадження принципово нових технологій у практику закладів освіти. Ініціатором створення може бути будь-яка особа чи заклад освіти.
16. Творчі звіти вчителів — використовують перед атестацією педагогічних працівників. Звітуючи на педагогічній раді, вчитель ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить інших учителів з технологією власного досвіду.
Головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок, вмінь. Для підвищення ефективності функціонування системи науково – методичної роботи у навчальному закладі при плануванні роботи враховувалися вимоги, які випливають з об'єктивних закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів:
Планування науково - методичної роботи будується на основі діагностики, аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій. Моделювання динамічної структури, змісту й форм науково - методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, освітніх потреб суспільства, науково - методичної проблеми школи й відображене в річному плані роботи школи.
У методичній роботі враховано індивідуальні (діагностування, наставництво, самоосвіта, конкурс «Учитель року», атестація, індивідуальні консультації, співбесіди, творчі звіти, видання методичних посібників, практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі ), групові (методичні об'єднання, творчі групи, семінари – практикуми, « Школа педагогічної майстерності»,«Школа вдосконалення майстерності», «Школа становлення молодого вчителя», лабораторія інноваційних технологій, видання методичних посібників) та загальношкільні форми роботи (педради, інструктивно - методичні наради, методичні виставки, предметні декадники, педагогічні читання, „круглі столи", огляд методичної літератури).
Керує науково-методичною роботою методична рада школи, до складу якої включено майстрів педагогічної праці, керівників шкільних методичних об'єднання. ЇЇ засідання проводяться згідно плану, який затверджується на початку нового навчального року. Організаційним центром методичної роботи з педагогічними працівниками в закладі є шкільний методичний кабінет. Його головна мета – створення інформаційно-методичної бази для вчителів, удосконалення їхньої професійної майстерності та самоосвіти.
Методичні об'єднання - головна форма науково - методичної роботи школи. Їх діяльність спрямована на вирішення таких завдань: забезпечення засвоєння й використання найраціональніших методів і прийомів навчання та виховання школярів; постійне підвищення рівня загальнодидактичної й методичної підготовки педагогів для організації та здійснення навчально - виховного процесу ; обмін досвідом, пропаганда та здійснення нових підходів до організації навчання й виховання; забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії і практики; створення умов для самоосвіти вчителів, здійснення керівництва творчою діяльністю педагогів.
Колектив школи розпочав роботу над єдиною науково-методичною проблемою «Упровадження нових педагогічних технологій з метою підвищення якості сучасного уроку». Для реалізації проблеми розроблений перспективний план школи , накреслені головні завдання й пріоритети в діяльності педагогічного колективу на навчальний рік. Проблеми, над якими працюють учителі МО, тісно пов’язані з загальношкільною проблемою.
Методичне об’єднання класних керівників
У школі значна увага приділяється самоосвітній діяльності вчителя. Для підвищення науково-теоретичної, методичної та психологічної підготовки, роботи над власною методичною проблемою вчителі користуються матеріалами, наявними у школьному методичному кабінеті, кабінеті психологічної служби, у бібліотеці , виписують фахові газети й журнали. Педагоги вивчають нові програми, підручники, спеціальну й педагогічну літературу, додатковий науковий матеріал, знайомляться з новими приймами організації діяльності учнів на уроках. Кожен учитель підготував теку по самоосвіті.
Важлива роль у системі методичної роботи відводиться вчителям - початківцям. Для подолання утруднень у їх навчальної діяльності, формування майстерності у закладі використовується система наставництва. Під керівництвом досвідчених педагогів опановують секрети учительської майстерності молоді вчителі Нагуляк Л.Л., Мельник Л.В.
Із метою вивчення й упровадження передового педагогічного досвіду, учителі школи беруть активну участь у роботі районних методичних об’єднань, творчих груп, постійно діючих районних, обласних семінарів з окремих предметів, районних шкіл передового досвіду тощо. Учителі школи зацікавлені у підвищенні свого професійного росту. Про це свідчить результати участі педагогів закладу у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року».
Немає коментарів:
Дописати коментар