Закон України “Про загальну середню освіту”
Державний стандарт початкової освіти
Державний стандарт базової середньої освіти
Концепція «Нова Українська школа»
Офіційний сайт Міністерства освіти і науки
України - https://mon.gov.ua/ua
Закон України «Про освіту» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Закон України «Про повну загальну середню
освіту» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Закон України «Про охорону праці» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text
Закон України «Про позашкільну освіту» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#Text
Закон України «Про охорону дитинства» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text
Закон України «Про
оздоровлення та відпочинок дітей» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-17#Text
Закон України «Про забезпечення організаційно-правових
умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text
Розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р
«Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова Українська школа» на період до 2029 року - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text
Постанова КМУ від 29.07.2020 № 672 «Про деякі
питання професійного розвитку педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/672-2020-%D0%BF#Text
Постанова Кабінету Міністрів України від
14.06.2000 № 963 (із змінами) «Перелік посад педагогічних та
науково-педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг,
які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи
освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 «Про
деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних
працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників
на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці
працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 28.12.2021 № 1391 «Деякі питання
встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за
окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та
установах освіти» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1391-2021-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 27.12.2018 № 1190 «Про затвердження
Положення про сертифікацію педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text
Наказ МОН від 06.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового
положення про атестацію педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10#Text
Наказ МОНУ від 15.04.1993 № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93#Text
Наказ МОНУ від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати
праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів,
установ освіти та наукових установ» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05#Text
Наказ МОЗУ від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження
Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text
Наказ МОНУ від
25.04.2013 № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text
Лист МОНУ від
16.07.2021 № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022
н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» -
https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-vihovnogo-procesu-u-20212022-n-r-shodo-formuvannya-v-ditej-ta-uchnivskoyi-molodi-cinnisnih-zhittyevih-navichok
Лист МОНУ від 16.07.2021 № 1/9-362 Деякі питання організації
виховного процесу у 2021/2022 навчальному році щодо формування в дітей та
учнівської молоді ціннісних життєвих навичок - https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-vihovnogo-procesu-u-20212022-n-r-shodo-formuvannya-v-ditej-ta-uchnivskoyi-molodi-cinnisnih-zhittyevih-navichok
Лист МОНУ від 30.08.2021 № 1/9-436 Щодо організації навчання осіб
з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у
2021/2022 навчальному році - https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-navchannya-osib-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-20212022-navchalnomu-roci
Лист МОНУ від 28.08.2021
№ 1/9-433 Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у
новому 2021/2022 навчальному році - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-novomu-20212022-navchalnomu-roci
Лист МОНУ від 04.03.20200
№ 1/9-141 Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів
загальної середньої освіти - https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-pidvishennya-kvalifikaciyi-pedagogichnih-pracivnikiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
Громадське обговорення
МОНУ - https://mon.gov.ua/ua/tag/gromadske-obgovorennya
Рекомендації щодо дій
у разі надзвичайної ситуації - https://mon.gov.ua/ua/news/oprilyudneno-rekomendacii-shodo-dii-u-razi-nadzvichainoi-situacii
Міністерство освіти і
науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Програми незалежного тестування фахових
знань та вмінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти.
Соціальні групи
населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія: учителі
початкових класів закладів загальної середньої освіти.
Можливі наслідки
запровадження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів
початкових класів закладів загальної середньої освіти для різних соціальних
груп населення та заінтересованих сторін: оцінювання фахових знань та когнітивних
умінь як складників професійних компетентностей учителів початкових класів
закладів загальної середньої освіти, визначених професійним стандартом за
професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»,
«Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з
дипломом молодшого спеціаліста)» затвердженого наказом Міністерства розвитку
економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 року №
2736.
Зауваження та пропозиції до зазначеного
проєкту Програми приймалися у довільній формі до 15 лютого 2022 року на
електронну адресу: alevtyna.lototska@mon.gov.ua
Контактна особа для надання консультацій:
Алевтина Лотоцька, тел. (044)- 4814767.
Результати обговорення розміщені на офіційному
вебсайті Міністерства освіти і науки України в період з 16 по 23 лютого 2022
року - https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-programi-nezalezhnogo-testuvannya-fahovih-znan-ta-vmin-uchiteliv-pochatkovih-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
1 лютого 2022 року, Верховна Рада прийняла за
основу Закон України щодо внесення змін до ЗУ «Про повну загальну середню
освіту». Зміни регламентують розширення спектру послуг, які надають заклади
загальної середньої освіти, зокрема, оздоровчі. Прийняття Закону розширить
можливості діючих санаторних шкіл для майбутньої трансформації.
«Розширення спектру послуг – ще один крок до
створення інклюзивного та безбар’єрного освітнього середовища, який дасть змогу
дітям з особливими освітніми потребами отримувати оздоровчі та профілактичні
послуги одночасно з освітніми», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій
Шкарлет.
Документом передбачено включення «оздоровчо-профілактичних
підрозділів» до структурних підрозділів у складі ЗЗСО та затвердження Кабінетом
Міністрів порядку надання послуг такими підрозділами. Передбачається також
відтермінування зміни типу закладів для санаторних шкіл до 1 липня 2024 року.
Згідно з Законом України «Про повну загальну
середню освіту», структурний підрозділ діятиме відповідно до установчих
документів ЗЗСО та на підставі положення про нього, затвердженого керівником
закладу - https://mon.gov.ua/ua/news/vru-prijnyala-za-osnovu-zmini-do-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu-zadlya-rozshirennya-spektru-poslug-u-zakladah-osviti
Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні - https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397
Указ Президента України №133/2022 від 14.03.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/133/2022#Text
Указ Президента України №2212/2022 від 21.04.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#Text
Лист Міністерства освіти і науки України від
07.03.2022 № 1/3378-22 Про практику застосування трудового законодавства у
галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-praktiku-zastosuvannya-trudovogo-zakonodavstva-u-galuzi-osviti-i-nauki-pid-chas-diyi-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu
Лист Міністерства освіти і науки України від
07.03.2022 № 1/3370-22 Про оплату праці працівників закладів освіти під
час призупинення навчання - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-oplatu-praci-pracivnikiv-zakladiv-osviti-pid-chas-prizupinennya-navchannya
Постанова Кабінету
Міністрів України від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану»
- https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-praci-pracivnikiv-derzhavnih-organiv-organiv-miscevogo-samovryaduvannya-pidpriyemstv-ustanov-ta-organizacij-shcho-finansuyutsya-abo-dotuyutsya-z-byudzhetu-v-umovah-221
Закон України від
15.03.2022 № 2126-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо
державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або
надзвичайного стану - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від
15.03.2022 № 2136-IX - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text
Роз’яснення до даного закону
Верховна Рада України 15.03.2022 р. ухвалила
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від
15.03.2022 р. № 2136-ІХ (законопроєкт № 7160; далі — Закон), який визначає
особливості трудових відносин працівників підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також
осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного
стану.
Закон підписано Президентом України та
опубліковано в газеті «Голос України» 23.03.2022 р. Отже, він набирає чинності
24.03.2022 р. (з дня, наступного за днем його опублікування) і діятиме до
моменту припинення та/або скасування воєнного стану.
Звідси доходимо першого висновку — Закон
зворотної сили не матиме. Нагадаємо, що Указом Президента України від 24.02.2022 р.
№ 64/2022 воєнний стан в
Україні запроваджено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком
на 30 діб. Згодом Указом Президента України «Про продовження строку дії
воєнного стану в Україні» воєнний стан продовжено до 25 травня.
Закон не передбачає змін до КЗпП, окрім
доповнення глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП, яку викладено в такій
редакції:
«2. Під час дії воєнного стану, введеного
відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють
обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом
України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
3. Цей Закон діє протягом воєнного стану,
введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та
втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану».
Тобто одна з головних норм Закону: на період
дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю в частині
відносин, врегульованих цим Законом. Це означає, що якщо Закон містить якусь
норму, що суперечить КЗпП, норми КЗпП не застосовуються.
Оплата праці в умовах воєнного стану
Проаналізуємо, що нового пропонують
законодавці в частині оплати праці в умовах воєнного стану.
Відповідно до спеціальної ст. 10 Закону
заробітна плата має виплачуватися на умовах, визначених трудовим договором.
Тобто Закон не позбавляє працівників доплат, надбавок, премій та інших гарантій
в оплаті праці. Однак інші норми Закону розширюють права роботодавців, що може
вплинути на розмір заробітної плати працівників та її отримання.
Наприклад, частина четверта ст. 10 Закону
визначає, що в разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії
виплата зарплати може бути відтермінована до моменту відновлення можливості
підприємства здійснювати основну діяльність. Але це не означає, що не слід
нараховувати зарплату, якщо робота виконується. Далі розглянемо ще одну статтю,
яка справді дозволяє не нараховувати зарплату.
А в частині другій ст. 10 Закону фактично
закріплено норму щодо застосування форс-мажорних обставин. Роботодавець звільняється
від відповідальності за порушення строків виплати зарплати, якщо доведе, що це
сталося через воєнні дії чи інші обставини непереборної сили.
Стаття 2 Закону визначає особливості укладення
трудового договору в умовах воєнного стану. І передбачає, що випробування може
встановлюватися для всіх категорій працівників. Але не змінює умови оплати
праці під час випробування. Тому під час випробувального строку зарплату
платимо на загальних умовах, визначених трудовим договором.
Стаття 3 Закону встановлює дві важливі норми.
Перша визначає, що на період дії воєнного стану роботодавець має право
перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його
згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні
бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише
для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин,
які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови
людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній
заробіток за попередньою роботою.
Цю норму слід реалізовувати аналогічно як для
цілей застосування ст. 114 КЗпП. На новій роботі платимо працівнику зарплату за
умовами трудового договору як зазвичай. Порівнюємо її із середньою за два
попередні місяці (до моменту переведення). Якщо фактична зарплата буде меншою,
доплачуємо різницю до середньої. Більше про таку доплату можна прочитати тут.
Ця ж ст. 3 Закону містить ще одну дуже важливу
норму. На період дії воєнного стану норми частини третьої ст. 32 КЗпП про
двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не
застосовуються. А це надає право роботодавцю зменшувати розмір зарплати на свій
розсуд. Звичайно, попередити працівників про зміну істотних умов праці
потрібно. Але якщо раніше на роздуми давалося два місяці, то тепер рішення слід
прийняти відразу: або погоджуєшся, або будеш звільненим за п. 6 ст. 36 КЗпП «у
зв’язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов
праці». При цьому працівник має право на отримання вихідної допомоги в розмірі
не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Нагадаємо, що вихідна допомога обчислюється
шляхом визначення середньоденної зарплати за два попередні місяці та множенням
її на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа
робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи
підприємства, установи, організації. Приклад розрахунку вихідної допомоги та
відображення у звітності — див. тут і тут.
Відповідно до ст. 6 Закону збільшена нормальна
тривалість робочого часу. Встановлено, що в період воєнного стану вона не може
перевищувати 60 годин на тиждень, а для працівників, яким відповідно до
законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, — 50 годин на
тиждень. Тож у роботодавця є право залишити і 40-годинний робочий тиждень, як у
мирний час. Якщо ж він хоче збільшити тривалість тижневого робочого часу, це
призведе до збільшення тривалості робочого дня. Наприклад, за 60-годинного
робочого тижня і 5-денного робочого тижня вона може становити 12 год. І
надурочною буде робота тільки понад 12 год., яка й має оплачуватися в
подвійному розмірі.
Скасування дії на час воєнного стану ст. 71,
72 і 73 КЗпП унеможливлює підвищену оплату роботи в ці дні чи отримання іншого
дня відпочинку.
Стаття 7 Закону визначає особливості залучення
до роботи в нічний час (з 22.00 до 06.00) і не передбачає скорочення роботи на
одну годину (хоч і без цього не було однозначного рішення, як таке скорочення
реалізувати практично). А от особливі умови оплати праці не встановлено. Тому
чинними залишаються умови, визначені в колдоговорах, і мінімальна державна
гарантія — не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в
нічний час (ст. 108 КЗпП). Про доплати за роботу у вечірній і нічний час — див.
тут.
Стаття 11 Закону дає роботодавцю право за його
власною ініціативою на час військового стану призупиняти дію окремих положень
колективного договору. Це можуть бути і положення, що стосуються оплати праці.
Це, на думку автора, також слід розцінювати як зміну істотних умов праці без
дотримання строку двомісячного попередження. Але потребує згоди працівника, і в
разі відмови тягне за собою звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної
допомоги.
Стаття 12 Закону визначає особливості надання
щорічних та додаткових відпусток. Правила їх оплати не змінюються, як і правило
виплати відпускних за три дні до початку відпустки. Але не забуваємо про ст. 10
Закону, яка дозволяє «відстрочити» виплату зарплати за відсутності можливості.
Відпустка без збереження зарплати може
надаватися понад 15 к. дн., обумовлених у ст. 26 КЗпП. Отже, таку відпустку
виключаємо із розрахункового періоду під час обчислення середньої зарплати в
усіх випадках її збереження.
І ще однією з найцікавіших є ст. 13 Закону, що
передбачає можливість припинення трудового договору — тимчасове звільнення
роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове
звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим
договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення
трудових відносин.
Зрозуміло, що скориставшись цією нормою,
роботодавець не виплачуватиме працівникам 2/3 окладу (тарифної ставки) як у разі
простою. Тому що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних
виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі
покладається на державу, що здійснює військову агресію. От тільки проблема в
тому, як цю норму реалізувати на практиці. Зрозуміло, що в індивідуальному
порядку роботодавці до агресора звертатися не будуть. Можливо, вони заявлять
суми до відшкодування, а останні будуть задоволені за рахунок репарацій на
користь України. У будь-якому разі це буде можливо після перемоги. А тим часом
працівники не зможуть розраховувати на виплати від роботодавця.
Таке призупинення не є відпусткою, тому у
звітності з ЄСВ в додатку Д1 і Д5 окремо не відображається. Якщо трудовий
договір призупинено, наприклад, з 25.03 по 31.03, а за період з 01.03 по 24.03
працівник не виходив на роботу із нез'ясованих причин, то в Д1 будуть нулі і 31
к. дн. трудових відносин.
Укладення трудового договору у період воєнного
стану
Що стосується особливостей укладення трудового
договору в період воєнного стану, то передбачено, що сторони за згодою можуть
визначати форму трудового договору. Тобто необов’язково дотримуватися письмової
форми, навіть якщо вона передбачена КЗпП для деяких категорій працівників.
Щодо випробування під час прийняття на роботу,
то воно може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
На період тимчасової відсутності працівника
роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на
період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього
працівника. До поняття «тимчасова відсутність» законодавство відносить
відсутність працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу
місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили
працездатність або доля яких тимчасово невідома.
Роботодавець має право перевести працівника на
іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком
переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо
вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або
ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або
можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою
праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою
роботою. Норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про
зміну істотних умов праці на період дії воєнного стану не застосовуються.
Залучення до роботи деяких категорій
працівників у період воєнного стану
На час дії воєнного стану дозволяється
застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину
віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або
небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей, можуть залучатись
до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні,
направлятися у відрядження за їх згодою. Крім вагітних жінок і тих, що
вигодовують дітей віком до одного року, а також осіб з інвалідністю, яким за
медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
Розірвання трудового договору в період
воєнного стану
З ініціативи працівника
У зв’язку із веденням бойових дій у районах,
де розташоване підприємство, та через загрозу для життя й здоров’я працівник
може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку
попередження. За винятком: примусового залучення працівника до суспільно
корисних робіт;залучення працівника до виконання робіт на об’єктах, віднесених
до критичної інфраструктури.
З ініціативи роботодавця
У період дії воєнного стану допускається
звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової
непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім
відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка
є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової
непрацездатності, вказаним у документі про тимчасову непрацездатність, або
першим робочим днем після закінчення відпустки.
Норми ст. 43 КЗпП (тобто звільнення
працівників з ініціативи власника за попередньою згодою профспілки) не
застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, обраних до
профспілкових органів.
Призупинення дії трудового договору на період
воєнного стану
Призупинення дії трудового договору — це
тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою
і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним
трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору не тягне
за собою припинення трудових відносин. Дія трудового договору може
призупинятися, що виключає можливість виконання працівником роботи. Про
призупинення дії трудового договору роботодавець і працівник за можливості
мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та
компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у
повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію. Це нова
й наразі незрозуміла норма трудового законодавства. На нашу думку, оскільки
призупинення дії трудового договору не є припиненням трудових відносин, в
табелі обліку робочого часу слід ставити позначку «Інші причини неявок» («І»).
Також типовою формою табеля передбачено, що за потреби ця форма може бути
доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві. Тобто
можна застосовувати свою позначку, наприклад, «ПТД» (призупинення трудового
договору).
Робочий час і час відпочинку
Нормальна тривалість робочого часу працівників
у період воєнного стану збільшується із 40 до 60 годин на тиждень і не може
перевищувати цієї тривалості.
Також збільшена тривалість скороченого
робочого часу. Тобто для працівників, яким відповідно до законодавства
встановлюється така тривалість, на період воєнного стану вона не може
перевищувати 50 годин на тиждень.
Це стосується: працівників віком від 16 до 18
років; осіб віком від 15 до 16 років; учнів віком від 14 до 15 років, які працюють
у період канікул; учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від
навчання час; працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці
згідно з переліком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами
праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу,
затвердженим у порядку, встановленому законодавством; окремих категорій
(учителів, лікарів та інших); жінок, які мають дітей віком до 14 років або
дитину з інвалідністю.
Законом також передбачається, що тривалість
щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
Нагадаємо, що за загальним правилом ст. 70 КЗпП тривалість щотижневого
безперервного відпочинку має бути не меншою за 42 години. Також на період дії
воєнного стану тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів не
скорочується на одну годину. Винятків із цього правила немає.
Окрім цього, не діє норма щодо перенесення
вихідного дня після святкового в разі їх збігу та не застосовуються
рекомендації уряду щодо перенесення вихідних і робочих днів.
Норма щодо святкових днів на час воєнного
стану, який продовжений до 25 квітня, також не застосовується. Що стосується 8
березня, то, на нашу думку, в табелі обліку робочого часу цей день можна
залишити як святковий, адже Закон набрав чинності 24 березня, а, як відомо,
відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти
не мають зворотної дії в часі.
Разом із тим на період воєнного часу не діють
норми щодо: роботи у вихідні та святкові дні (ст. 71 КЗпП); компенсації за
роботу у вихідні та святкові дні в разі залучення працівників у такі дні до
роботи (ст. 72 КЗпП); обмеження для кожного працівника надурочних робіт у
чотири години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (частина перша ст.
65 КЗпП).
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень
встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із
військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
Час початку та закінчення щоденної роботи
(зміни) визначається роботодавцем.
Порядок надання відпусток
Як і відповідно до ст. 75 КЗпП на період
воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам
тривалістю 24 календарні дні. Однак на цей період роботодавець наділяється
правом відмовляти працівнику в наданні будь-яких видів відпусток, але це
стосується тільки випадків, коли працівник залучений до виконання робіт на
об’єктах критичної інфраструктури. Утім, якщо до роботодавця об’єкта критичної
інфраструктури звернеться працівник, залучений до виконання робіт на такому
об’єкті, із проханням надати відпустку у зв’язку вагітністю та пологами та/або
відпустку для догляду за дитиною, роботодавець не може відмовити в її наданні.
На нашу думку, це стосується відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею
як трирічного, так і шестирічного віку.
Також протягом періоду воєнного стану
роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження
заробітної плати без урахування норм частини першої ст. 26 Закону України «Про
відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Нагадаємо, що на підставі цієї норми за
сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка
без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником
та роботодавцем, не більше 15 календарних днів на рік, але доки триватиме
воєнний стан (наразі до 25 квітня), така відпустка може надаватися хоч на весь
цей період. Однак нагадаємо, роботодавець має право відмовити працівнику в
наданні такої відпустки, якщо підприємство, де він працює, належить до
критичної інфраструктури.
Інші зміни
Організація кадрового діловодства та архівного
зберігання кадрових документів на час воєнного стану здійснюється на розсуд
роботодавця. На період дії воєнного стану за ініціативою роботодавця може бути
зупинена дія окремих положень колективного договору.
Що стосується діяльності профспілок на період
воєнного стану, то тимчасово призупиняється дія ст. 44 Закону України «Про
професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. №
1045-XIV та відповідні норми колективних договорів. Тобто на період воєнного
стану призупиняються відрахування коштів підприємствами первинним профспілковим
організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.
Надання
відпусток в умовах воєнного стану: роз'яснення Держпраці - https://biz.ligazakon.net/news/210800_nadannya-vdpustok-v-umovakh-vonnogo-stanu-rozyasnennya-derzhprats
Проект Закону України (прийнятий за основу
12.05.2022) «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації
трудових відносин» - chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1253638
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році лист Міністерства освіти інауки України від 11.08.2020 № 1/9-430
Закон України “Про загальну середню освіту”
Державний стандарт початкової освіти
Державний стандарт базової середньої освіти
Концепція «Нова Українська школа»
Офіційний сайт Міністерства освіти і науки
України - https://mon.gov.ua/ua
Закон України «Про освіту» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Закон України «Про повну загальну середню освіту» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Закон України «Про охорону праці» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text
Закон України «Про позашкільну освіту» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#Text
Закон України «Про охорону дитинства» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text
Закон України «Про
оздоровлення та відпочинок дітей» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-17#Text
Закон України «Про забезпечення організаційно-правових
умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text
Розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р
«Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова Українська школа» на період до 2029 року - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text
Постанова КМУ від 29.07.2020 № 672 «Про деякі
питання професійного розвитку педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/672-2020-%D0%BF#Text
Постанова Кабінету Міністрів України від
14.06.2000 № 963 (із змінами) «Перелік посад педагогічних та
науково-педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг,
які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи
освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-2010-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 «Про
деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних
працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників
на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці
працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» -
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 28.12.2021 № 1391 «Деякі питання
встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за
окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та
установах освіти» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1391-2021-%D0%BF#Text
Постанова КМУ від 27.12.2018 № 1190 «Про затвердження
Положення про сертифікацію педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1190-2018-%D0%BF#Text
Наказ МОН від 06.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового
положення про атестацію педагогічних працівників» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1255-10#Text
Наказ МОНУ від 15.04.1993 № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0056-93#Text
Наказ МОНУ від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати
праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів,
установ освіти та наукових установ» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05#Text
Наказ МОЗУ від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження
Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text
Наказ МОНУ від
25.04.2013 № 466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text
Лист МОНУ від
16.07.2021 № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022
н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок» -
https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-vihovnogo-procesu-u-20212022-n-r-shodo-formuvannya-v-ditej-ta-uchnivskoyi-molodi-cinnisnih-zhittyevih-navichok
Лист МОНУ від 16.07.2021 № 1/9-362 Деякі питання організації
виховного процесу у 2021/2022 навчальному році щодо формування в дітей та
учнівської молоді ціннісних життєвих навичок - https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-vihovnogo-procesu-u-20212022-n-r-shodo-formuvannya-v-ditej-ta-uchnivskoyi-molodi-cinnisnih-zhittyevih-navichok
Лист МОНУ від 30.08.2021 № 1/9-436 Щодо організації навчання осіб
з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у
2021/2022 навчальному році - https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-navchannya-osib-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-20212022-navchalnomu-roci
Лист МОНУ від 28.08.2021
№ 1/9-433 Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у
новому 2021/2022 навчальному році - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-novomu-20212022-navchalnomu-roci
Лист МОНУ від 04.03.20200
№ 1/9-141 Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів
загальної середньої освіти - https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-pidvishennya-kvalifikaciyi-pedagogichnih-pracivnikiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
Громадське обговорення
МОНУ - https://mon.gov.ua/ua/tag/gromadske-obgovorennya
Рекомендації щодо дій
у разі надзвичайної ситуації - https://mon.gov.ua/ua/news/oprilyudneno-rekomendacii-shodo-dii-u-razi-nadzvichainoi-situacii
Міністерство освіти і
науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Програми незалежного тестування фахових
знань та вмінь учителів початкових класів закладів загальної середньої освіти.
Соціальні групи
населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія: учителі
початкових класів закладів загальної середньої освіти.
Можливі наслідки
запровадження Програми незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів
початкових класів закладів загальної середньої освіти для різних соціальних
груп населення та заінтересованих сторін: оцінювання фахових знань та когнітивних
умінь як складників професійних компетентностей учителів початкових класів
закладів загальної середньої освіти, визначених професійним стандартом за
професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»,
«Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з
дипломом молодшого спеціаліста)» затвердженого наказом Міністерства розвитку
економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 року №
2736.
Зауваження та пропозиції до зазначеного
проєкту Програми приймалися у довільній формі до 15 лютого 2022 року на
електронну адресу: alevtyna.lototska@mon.gov.ua
Контактна особа для надання консультацій:
Алевтина Лотоцька, тел. (044)- 4814767.
Результати обговорення розміщені на офіційному
вебсайті Міністерства освіти і науки України в період з 16 по 23 лютого 2022
року - https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-programi-nezalezhnogo-testuvannya-fahovih-znan-ta-vmin-uchiteliv-pochatkovih-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti
1 лютого 2022 року, Верховна Рада прийняла за
основу Закон України щодо внесення змін до ЗУ «Про повну загальну середню
освіту». Зміни регламентують розширення спектру послуг, які надають заклади
загальної середньої освіти, зокрема, оздоровчі. Прийняття Закону розширить
можливості діючих санаторних шкіл для майбутньої трансформації.
«Розширення спектру послуг – ще один крок до
створення інклюзивного та безбар’єрного освітнього середовища, який дасть змогу
дітям з особливими освітніми потребами отримувати оздоровчі та профілактичні
послуги одночасно з освітніми», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій
Шкарлет.
Документом передбачено включення «оздоровчо-профілактичних
підрозділів» до структурних підрозділів у складі ЗЗСО та затвердження Кабінетом
Міністрів порядку надання послуг такими підрозділами. Передбачається також
відтермінування зміни типу закладів для санаторних шкіл до 1 липня 2024 року.
Згідно з Законом України «Про повну загальну
середню освіту», структурний підрозділ діятиме відповідно до установчих
документів ЗЗСО та на підставі положення про нього, затвердженого керівником
закладу - https://mon.gov.ua/ua/news/vru-prijnyala-za-osnovu-zmini-do-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu-zadlya-rozshirennya-spektru-poslug-u-zakladah-osviti
Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні - https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397
Указ Президента України №133/2022 від 14.03.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/133/2022#Text
Указ Президента України №2212/2022 від 21.04.2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#Text
Лист Міністерства освіти і науки України від
07.03.2022 № 1/3378-22 Про практику застосування трудового законодавства у
галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-praktiku-zastosuvannya-trudovogo-zakonodavstva-u-galuzi-osviti-i-nauki-pid-chas-diyi-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu
Лист Міністерства освіти і науки України від
07.03.2022 № 1/3370-22 Про оплату праці працівників закладів освіти під
час призупинення навчання - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-oplatu-praci-pracivnikiv-zakladiv-osviti-pid-chas-prizupinennya-navchannya
Постанова Кабінету
Міністрів України від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану»
- https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-praci-pracivnikiv-derzhavnih-organiv-organiv-miscevogo-samovryaduvannya-pidpriyemstv-ustanov-ta-organizacij-shcho-finansuyutsya-abo-dotuyutsya-z-byudzhetu-v-umovah-221
Закон України від
15.03.2022 № 2126-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо
державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або
надзвичайного стану - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2126-20#Text
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від
15.03.2022 № 2136-IX - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text
Роз’яснення до даного закону
Верховна Рада України 15.03.2022 р. ухвалила
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від
15.03.2022 р. № 2136-ІХ (законопроєкт № 7160; далі — Закон), який визначає
особливості трудових відносин працівників підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також
осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного
стану.
Закон підписано Президентом України та
опубліковано в газеті «Голос України» 23.03.2022 р. Отже, він набирає чинності
24.03.2022 р. (з дня, наступного за днем його опублікування) і діятиме до
моменту припинення та/або скасування воєнного стану.
Звідси доходимо першого висновку — Закон
зворотної сили не матиме. Нагадаємо, що Указом Президента України від 24.02.2022 р.
№ 64/2022 воєнний стан в
Україні запроваджено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком
на 30 діб. Згодом Указом Президента України «Про продовження строку дії
воєнного стану в Україні» воєнний стан продовжено до 25 травня.
Закон не передбачає змін до КЗпП, окрім
доповнення глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП, яку викладено в такій
редакції:
«2. Під час дії воєнного стану, введеного
відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють
обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом
України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
3. Цей Закон діє протягом воєнного стану,
введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та
втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану».
Тобто одна з головних норм Закону: на період
дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю в частині
відносин, врегульованих цим Законом. Це означає, що якщо Закон містить якусь
норму, що суперечить КЗпП, норми КЗпП не застосовуються.
Оплата праці в умовах воєнного стану
Проаналізуємо, що нового пропонують
законодавці в частині оплати праці в умовах воєнного стану.
Відповідно до спеціальної ст. 10 Закону
заробітна плата має виплачуватися на умовах, визначених трудовим договором.
Тобто Закон не позбавляє працівників доплат, надбавок, премій та інших гарантій
в оплаті праці. Однак інші норми Закону розширюють права роботодавців, що може
вплинути на розмір заробітної плати працівників та її отримання.
Наприклад, частина четверта ст. 10 Закону
визначає, що в разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії
виплата зарплати може бути відтермінована до моменту відновлення можливості
підприємства здійснювати основну діяльність. Але це не означає, що не слід
нараховувати зарплату, якщо робота виконується. Далі розглянемо ще одну статтю,
яка справді дозволяє не нараховувати зарплату.
А в частині другій ст. 10 Закону фактично
закріплено норму щодо застосування форс-мажорних обставин. Роботодавець звільняється
від відповідальності за порушення строків виплати зарплати, якщо доведе, що це
сталося через воєнні дії чи інші обставини непереборної сили.
Стаття 2 Закону визначає особливості укладення
трудового договору в умовах воєнного стану. І передбачає, що випробування може
встановлюватися для всіх категорій працівників. Але не змінює умови оплати
праці під час випробування. Тому під час випробувального строку зарплату
платимо на загальних умовах, визначених трудовим договором.
Стаття 3 Закону встановлює дві важливі норми.
Перша визначає, що на період дії воєнного стану роботодавець має право
перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його
згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні
бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише
для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин,
які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови
людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній
заробіток за попередньою роботою.
Цю норму слід реалізовувати аналогічно як для
цілей застосування ст. 114 КЗпП. На новій роботі платимо працівнику зарплату за
умовами трудового договору як зазвичай. Порівнюємо її із середньою за два
попередні місяці (до моменту переведення). Якщо фактична зарплата буде меншою,
доплачуємо різницю до середньої. Більше про таку доплату можна прочитати тут.
Ця ж ст. 3 Закону містить ще одну дуже важливу
норму. На період дії воєнного стану норми частини третьої ст. 32 КЗпП про
двомісячний строк попередження працівника про зміну істотних умов праці не
застосовуються. А це надає право роботодавцю зменшувати розмір зарплати на свій
розсуд. Звичайно, попередити працівників про зміну істотних умов праці
потрібно. Але якщо раніше на роздуми давалося два місяці, то тепер рішення слід
прийняти відразу: або погоджуєшся, або будеш звільненим за п. 6 ст. 36 КЗпП «у
зв’язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов
праці». При цьому працівник має право на отримання вихідної допомоги в розмірі
не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Нагадаємо, що вихідна допомога обчислюється
шляхом визначення середньоденної зарплати за два попередні місяці та множенням
її на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа
робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи
підприємства, установи, організації. Приклад розрахунку вихідної допомоги та
відображення у звітності — див. тут і тут.
Відповідно до ст. 6 Закону збільшена нормальна
тривалість робочого часу. Встановлено, що в період воєнного стану вона не може
перевищувати 60 годин на тиждень, а для працівників, яким відповідно до
законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, — 50 годин на
тиждень. Тож у роботодавця є право залишити і 40-годинний робочий тиждень, як у
мирний час. Якщо ж він хоче збільшити тривалість тижневого робочого часу, це
призведе до збільшення тривалості робочого дня. Наприклад, за 60-годинного
робочого тижня і 5-денного робочого тижня вона може становити 12 год. І
надурочною буде робота тільки понад 12 год., яка й має оплачуватися в
подвійному розмірі.
Скасування дії на час воєнного стану ст. 71,
72 і 73 КЗпП унеможливлює підвищену оплату роботи в ці дні чи отримання іншого
дня відпочинку.
Стаття 7 Закону визначає особливості залучення
до роботи в нічний час (з 22.00 до 06.00) і не передбачає скорочення роботи на
одну годину (хоч і без цього не було однозначного рішення, як таке скорочення
реалізувати практично). А от особливі умови оплати праці не встановлено. Тому
чинними залишаються умови, визначені в колдоговорах, і мінімальна державна
гарантія — не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в
нічний час (ст. 108 КЗпП). Про доплати за роботу у вечірній і нічний час — див.
тут.
Стаття 11 Закону дає роботодавцю право за його
власною ініціативою на час військового стану призупиняти дію окремих положень
колективного договору. Це можуть бути і положення, що стосуються оплати праці.
Це, на думку автора, також слід розцінювати як зміну істотних умов праці без
дотримання строку двомісячного попередження. Але потребує згоди працівника, і в
разі відмови тягне за собою звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної
допомоги.
Стаття 12 Закону визначає особливості надання
щорічних та додаткових відпусток. Правила їх оплати не змінюються, як і правило
виплати відпускних за три дні до початку відпустки. Але не забуваємо про ст. 10
Закону, яка дозволяє «відстрочити» виплату зарплати за відсутності можливості.
Відпустка без збереження зарплати може
надаватися понад 15 к. дн., обумовлених у ст. 26 КЗпП. Отже, таку відпустку
виключаємо із розрахункового періоду під час обчислення середньої зарплати в
усіх випадках її збереження.
І ще однією з найцікавіших є ст. 13 Закону, що
передбачає можливість припинення трудового договору — тимчасове звільнення
роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове
звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим
договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення
трудових відносин.
Зрозуміло, що скориставшись цією нормою,
роботодавець не виплачуватиме працівникам 2/3 окладу (тарифної ставки) як у разі
простою. Тому що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних
виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі
покладається на державу, що здійснює військову агресію. От тільки проблема в
тому, як цю норму реалізувати на практиці. Зрозуміло, що в індивідуальному
порядку роботодавці до агресора звертатися не будуть. Можливо, вони заявлять
суми до відшкодування, а останні будуть задоволені за рахунок репарацій на
користь України. У будь-якому разі це буде можливо після перемоги. А тим часом
працівники не зможуть розраховувати на виплати від роботодавця.
Таке призупинення не є відпусткою, тому у
звітності з ЄСВ в додатку Д1 і Д5 окремо не відображається. Якщо трудовий
договір призупинено, наприклад, з 25.03 по 31.03, а за період з 01.03 по 24.03
працівник не виходив на роботу із нез'ясованих причин, то в Д1 будуть нулі і 31
к. дн. трудових відносин.
Укладення трудового договору у період воєнного
стану
Що стосується особливостей укладення трудового
договору в період воєнного стану, то передбачено, що сторони за згодою можуть
визначати форму трудового договору. Тобто необов’язково дотримуватися письмової
форми, навіть якщо вона передбачена КЗпП для деяких категорій працівників.
Щодо випробування під час прийняття на роботу,
то воно може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
На період тимчасової відсутності працівника
роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори на
період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього
працівника. До поняття «тимчасова відсутність» законодавство відносить
відсутність працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу
місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили
працездатність або доля яких тимчасово невідома.
Роботодавець має право перевести працівника на
іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком
переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо
вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або
ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або
можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою
праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою
роботою. Норми ст. 32 КЗпП про двомісячний строк попередження працівника про
зміну істотних умов праці на період дії воєнного стану не застосовуються.
Залучення до роботи деяких категорій
працівників у період воєнного стану
На час дії воєнного стану дозволяється
застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які вигодовують дитину
віком до одного року) на важких роботах і на роботах із шкідливими або
небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Працівники, які мають дітей, можуть залучатись
до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні,
направлятися у відрядження за їх згодою. Крім вагітних жінок і тих, що
вигодовують дітей віком до одного року, а також осіб з інвалідністю, яким за
медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
Розірвання трудового договору в період
воєнного стану
З ініціативи працівника
У зв’язку із веденням бойових дій у районах,
де розташоване підприємство, та через загрозу для життя й здоров’я працівник
може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку
попередження. За винятком: примусового залучення працівника до суспільно
корисних робіт;залучення працівника до виконання робіт на об’єктах, віднесених
до критичної інфраструктури.
З ініціативи роботодавця
У період дії воєнного стану допускається
звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової
непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім
відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка
є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової
непрацездатності, вказаним у документі про тимчасову непрацездатність, або
першим робочим днем після закінчення відпустки.
Норми ст. 43 КЗпП (тобто звільнення
працівників з ініціативи власника за попередньою згодою профспілки) не
застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, обраних до
профспілкових органів.
Призупинення дії трудового договору на період
воєнного стану
Призупинення дії трудового договору — це
тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою
і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним
трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору не тягне
за собою припинення трудових відносин. Дія трудового договору може
призупинятися, що виключає можливість виконання працівником роботи. Про
призупинення дії трудового договору роботодавець і працівник за можливості
мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та
компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у
повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію. Це нова
й наразі незрозуміла норма трудового законодавства. На нашу думку, оскільки
призупинення дії трудового договору не є припиненням трудових відносин, в
табелі обліку робочого часу слід ставити позначку «Інші причини неявок» («І»).
Також типовою формою табеля передбачено, що за потреби ця форма може бути
доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві. Тобто
можна застосовувати свою позначку, наприклад, «ПТД» (призупинення трудового
договору).
Робочий час і час відпочинку
Нормальна тривалість робочого часу працівників
у період воєнного стану збільшується із 40 до 60 годин на тиждень і не може
перевищувати цієї тривалості.
Також збільшена тривалість скороченого
робочого часу. Тобто для працівників, яким відповідно до законодавства
встановлюється така тривалість, на період воєнного стану вона не може
перевищувати 50 годин на тиждень.
Це стосується: працівників віком від 16 до 18
років; осіб віком від 15 до 16 років; учнів віком від 14 до 15 років, які працюють
у період канікул; учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від
навчання час; працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці
згідно з переліком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами
праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу,
затвердженим у порядку, встановленому законодавством; окремих категорій
(учителів, лікарів та інших); жінок, які мають дітей віком до 14 років або
дитину з інвалідністю.
Законом також передбачається, що тривалість
щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
Нагадаємо, що за загальним правилом ст. 70 КЗпП тривалість щотижневого
безперервного відпочинку має бути не меншою за 42 години. Також на період дії
воєнного стану тривалість роботи напередодні святкових і неробочих днів не
скорочується на одну годину. Винятків із цього правила немає.
Окрім цього, не діє норма щодо перенесення
вихідного дня після святкового в разі їх збігу та не застосовуються
рекомендації уряду щодо перенесення вихідних і робочих днів.
Норма щодо святкових днів на час воєнного
стану, який продовжений до 25 квітня, також не застосовується. Що стосується 8
березня, то, на нашу думку, в табелі обліку робочого часу цей день можна
залишити як святковий, адже Закон набрав чинності 24 березня, а, як відомо,
відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти
не мають зворотної дії в часі.
Разом із тим на період воєнного часу не діють
норми щодо: роботи у вихідні та святкові дні (ст. 71 КЗпП); компенсації за
роботу у вихідні та святкові дні в разі залучення працівників у такі дні до
роботи (ст. 72 КЗпП); обмеження для кожного працівника надурочних робіт у
чотири години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (частина перша ст.
65 КЗпП).
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень
встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із
військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
Час початку та закінчення щоденної роботи
(зміни) визначається роботодавцем.
Порядок надання відпусток
Як і відповідно до ст. 75 КЗпП на період
воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам
тривалістю 24 календарні дні. Однак на цей період роботодавець наділяється
правом відмовляти працівнику в наданні будь-яких видів відпусток, але це
стосується тільки випадків, коли працівник залучений до виконання робіт на
об’єктах критичної інфраструктури. Утім, якщо до роботодавця об’єкта критичної
інфраструктури звернеться працівник, залучений до виконання робіт на такому
об’єкті, із проханням надати відпустку у зв’язку вагітністю та пологами та/або
відпустку для догляду за дитиною, роботодавець не може відмовити в її наданні.
На нашу думку, це стосується відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею
як трирічного, так і шестирічного віку.
Також протягом періоду воєнного стану
роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження
заробітної плати без урахування норм частини першої ст. 26 Закону України «Про
відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
Нагадаємо, що на підставі цієї норми за
сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка
без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником
та роботодавцем, не більше 15 календарних днів на рік, але доки триватиме
воєнний стан (наразі до 25 квітня), така відпустка може надаватися хоч на весь
цей період. Однак нагадаємо, роботодавець має право відмовити працівнику в
наданні такої відпустки, якщо підприємство, де він працює, належить до
критичної інфраструктури.
Інші зміни
Організація кадрового діловодства та архівного
зберігання кадрових документів на час воєнного стану здійснюється на розсуд
роботодавця. На період дії воєнного стану за ініціативою роботодавця може бути
зупинена дія окремих положень колективного договору.
Що стосується діяльності профспілок на період
воєнного стану, то тимчасово призупиняється дія ст. 44 Закону України «Про
професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. №
1045-XIV та відповідні норми колективних договорів. Тобто на період воєнного
стану призупиняються відрахування коштів підприємствами первинним профспілковим
організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.
Надання
відпусток в умовах воєнного стану: роз'яснення Держпраці - https://biz.ligazakon.net/news/210800_nadannya-vdpustok-v-umovakh-vonnogo-stanu-rozyasnennya-derzhprats
Проект Закону України (прийнятий за основу
12.05.2022) «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації
трудових відносин» - chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1253638
Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році лист Міністерства освіти інауки України від 11.08.2020 № 1/9-430
Немає коментарів:
Дописати коментар